Життєва стежка в'ється, в'ється,
Бере нас у полон щодня.
І щастя наче промінь ллється,
Твоя любов - моя броня!
Ти поруч - і на серці спокій.
І радісно мені завжди,
Що поруч ми не одинокі,
Нас оминають холоди.
Як гарно, що коханням сяє
На цій стежині кожна мить!
Мої надії оживляє
Твоя любов, очей блакить.
Тож хай стежина довго в'ється,
Щоб відчувати щастя смак.
Мов джерело хай доля ллється.
О, Господи! Хай буде так!
19.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2020
автор: Надія Рубінська