Звичайна ніч, а чи казкова,
В цю ніч повірю в диво знову,
Намріялося чи наснилось:
Я пильно у вікно дивилась.
Ні снігу, ні дощу, ні вітру,
Місяць з-за хмар сміється хитро,
Ніби шепоче:"Що сама?.
Мрієш про принца, а - дарма:
Принців немає в Миколая,
Чого по вікнах зазираєш?"
А я не вірю, що немає,
Мене мій принц давно чекає,
І Миколай про це, вже знає.
Про долю в Господа благає.
Як ранок зазирне до хати,
Буду його я зустрічати,
Спекла я шинку і пиріг,
Як принц мій ступить на поріг,
За стіл відразу запрошу я,
І всім смачненьким нагодую.
Бо всі жінки секрети знають,
За що ці принци їх кохають.
Ти ясно, місяцю, світи,
Що б знав мій принц куди іти.
Святкова і казкова ніч,
На небі зорі - дивна річ,
Постукав тихо хтось у двері:
Це Миколаєві манери.
Відкрила двері - що за диво:
Там білий кінь і біла грива,
І так всміхається мені,
Мій принц на білому коні.
В цю ніч трапляються дива,
Кажуть, любов завжди права,
Принцесою ти можеш стати,
Як вмієш мріяти й чекати.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2020
автор: синяк