Давай розпалим вогнище для нас
Щоб ми могли себе зігріти в зиму
Вітри холодні не здолають те, що є у нас
Бо наш зв'язок такий міцний і сильний.
Нарешті я вже помічати стала краще
Що ти мене цінуєш більше, моє щастя...
Я так боялась, що ці холода нас знищать
Що потяг ти до мене не відчуєш більше.
Я буду вся для тебе завжди найніжніша
Тебе постійно гладитиму дуже ніжно.
Я буду у долонях твої скроні зігрівати
А теплими вустами все обличчя цілувати.
Я хочу просто довго в тебе на плечі лежати
І все твоє тепло на собі завжди відчувати.
Сміятися з тобою, говорити про все різне
А по ночах, коли спимо так обійматись грішно.
Коли у тебе важкий день, я буду турбуватись
Так хочу, щоб ти не боявся до мене звертатись.
Коли відчуєш втому я завжди прийду до тебе
І просто попіклуюсь, щоб ти відпочив як треба.
Для тебе в мене завжди є і сили і бажання
Ти в моїх щирих діях ніколи не сумнівайся.
Мені це треба, бо разом з тобою я так мрію
Візьми мене до себе, ти не пожалкуєш, вір в це.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2020
автор: ІраБо