Напевно сніжний Замок моїх Мрій,
Тому розтанув під життєвим жаром,
Кудись думки мої забрала заметіль,
А чи розвіяла, як попіл над пожаром…
Не правильно я навіть мріяла, мабуть,
Так ніби казку, але не життя писала,
Ото ж не встигнувши в тій суєті збагнуть,
Що моя доля справді тих казок не знала…
Напевно сніжний Замок моїх Мрій,
Там де фортуна міцно в кригу одяглася,
Старань тому усіх занадто мало й дій,
Життєва казка щоб моя розпочалася…
Десь в вікнах Замку, ще горить свіча,
Котра думки шалені з мріями вінчає,
Хоч час невпинно в небуття сплива,
Та мого болю на шляху не помічає…
Напевно сніжний Замок моїх Мрій,
Чомусь таким з Небес мені надали,
Політ бажань зухвалих, наче рій,
Реальність пише ту, що й не чекали…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
17.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: Lilafea