Я толерантно твій же світ сприйму,
Хоча зовсім не мій але я вірю,
Мені приємно бачити красу
Твою душевну, трепетну довіру
Поважна особистість і взірець,
Я намагаюсь думку зрозуміти,
Як ніби милий сонця промінець,
Щоби в житті зцілитись і прозріти
Хоч я далека від твоїх світів
Та світло подарую і залишу
І щирістю написанх рядків
Я розчиню красою дивну тишу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик