Спиняється на перехресті ранок,
Ще ніжний сон чаклує над землею,
І небо радісно заплакало зорею
Втомилося від мрій і забаганок.
Від мрій яких намріялися людям,
Бо що вночі, крім думати про щастя,
І п"є земля це зоряне причастя,
Бо хтось щасливий, а хтось потім буде.
І місяць он всміхнувся поміж хмарок
Одна лиш я блукаю між щасливих,
А ранок мчить на конях білогривих,
Без моїх мрій не станеться світанок.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: синяк