На землі, я лиш гість, людина...
Не є месія , пророк ...а поет.
Душа, радіє як дитина
Як пише, вірші ...співає, сонет.
Всі прагнемо,щастя , доброти
День за днем йдем до мети, до цілі.
Плачемо від розлук, самоти
Як падаємо, рани на тілі.
Кров'ю , стікає наша душа
І на рану , сипемо їдку сіль.
А назад , немає вороття
І груди , роздирає душевний біль.
Я просто , людина -не король
Не все можу...не все в моїй власті.
Не роби, рабом ...не поневоль
Як , поклонюсь, то Богу у страсті.
М. Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: Чайківчанка