Спокійно й тихо жили ми
В країні вічної зими.
Лише димар собі димить.
Малюк у ковдрі смачно спить.
І чайник вічно на плиті,
Варення й літа теплі дні.
Здається на Землі одні.
Ген ключ у вирій полетів.
Постав платівки, хай щось грає.
Малюк не спить й мене кусає.
Тепер розчісуєш волосся,
Бо так у світі повелося.
Щасливий час, кохана мить:
Сніги і вітер все шумить,
Мороз схилився до вікон.
Напевно сон, напевно сон...
17.12.20 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: Моряк