Ура, прийшла та ожила,
Правда врешті-решт,
Бо злодія посадили
В домашній арешт.
Саме того, що в держави
Мільйони украв
І державні свої справи
В кишені зливав.
В «локдауні» він віднині,
Бо слідство іде,
Яке вину цій людині
Ніяк не знайде.
Не хвилюйтесь, громадяни:
Ми злодії теж,
І нас скоро вже загонять
Під арешт без меж.
Що в локдауні, байдуже,
Не за зло чи бійку,
Відсидиш свій термін, друже,
Хоч не крав й копійки.
Хто крав гроші, пив і жер
І хто простолюдин -
Ми віднині всі тепер
В один рівень будем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Віталій Поплавський