Море хвилюється, раз,
вигризає з власної совісті
всі свої протилежності.
Море, мабуть, ідеальне,
тому що ретушує біль
і позбавляє залежності.
Море, на Два, хвилями моргає,
все непотрібне скидає на берег, відмовляється від меж,
Аби більше, на три,
не було у ньому нервових клітин
і власних підводних пожеж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Олеся Шевчук