Як описати, передати,
Словом яким намалювати ?
Ту неземну, земну красу
Прозорочисту, мов росу.
Ту даль, що вабить глибиною,
Маревом вабить за собою
У сині гори в далині,
Які виблискують в вогні
Проміння Сонця, що сідає,
По небу зорі розкидає
Тим миготливим діамантом,
Буття довершеним брильянтом.
Повітря молока парного
Вдихаєш, п'єш - для тіла тво́го
Створив Всевишній ці щедро́ти,
Тобі теж залишив роботи,
Не плюндрувати, прикрашати,
Для того щоби споживати
Нашим й прийдешнім поколінням,
Щоби живитися корінням
Тим Богом даним нам розмаєм,
Який зоветься рідним краєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Олекса Терен