Чорний Вир

На  чернечі  подвиги  з  подвигів  козацьких
Від  глибокодумних  аж    до  чудернацьких,
У  вигнаннях,  битвах  між  усіх  корон,
Утікали  мудрі  хлопці  на  Святий  Афон.

Гетьман  та  імператриця,  ієросхімонах
Дали  скиту  окреслиться  через  Божий  страх.
І  прозорі  вільні  душі,  через  свій  пустир
До  послуші  потягнулися  у  Чорний  Вир.

Існував  скит  на  Афоні,  доки  козаки
Захищали  православ’я  у  старі  віки.
А  тепер  немає  віри,  нема  й  козаків.
І  немає  вічного  вже  поміж  цих  років.

Заросли  вже  вільні  душі.  Поміж  будяків
Проросли  слабкі  й  недужі  через  Божий  гнів.
Втратили  батьківську  пам’ять,  збули  гострий  зір.
І  лежить  серед  Афону  цвинтар  –  Чорний  Вир.

Ю.П.
2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Посух