Не поневіряймося Душею…

Не  поневіряймося  Душею,
як  зустріч  з  розлукою,
сила  зі  слабкістю,
радість  і  з  мукою.
За  добро  добром
давайте  платити,
а  не  топити  його
в  калюжі  суєти.
До  визнання  за  крок,
треба  побороти
чуттєвий  потік.
Давно  нам  треба  зрозуміти,
що  свої  кандали,
ставимо  вище
бажання  їх  позбутись.
Та  для  тих,
кому  хітрість  -  Бог,
завжди  є  на  пожиток.
Лиха  година  витанцьовує
свої  танці.
Гіркий  час
зненацька  застав.
Свинець  невідання  страшний.
Коли  вже  настануть
світлі  дні?
Придивимось  давайте
до  розтриньканого
просто  так,
та  використаного  не  тими.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Svitlana_Belyakova