Що ж воно діється, людоньки добрії,
Слізьми чи змиєш чуття?
Бо ж душа котиться шляхами доленьки
Через стежини життя...
А з нею серденько миле, добродію,
Там – де кургани і степ
Піють на дудочці дивну рапсодію
Христа Різдво, де вертеп...
Котяться зіроньки в небі Божественнім –
Дні, мов коралі летять.
В час закурличуть у вирії лебеді,
В мріях знайти благодать...
16.12.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Променистий менестрель