Ти послухай, коханий, як шепоче ріка,
Її хвилі рахують нам життєві літа,
Наше щастя до купки позбирали і вкрай,
Хай співає душевно чарівний дивограй
Позбираємо зорі, що упали з небес,
Замилуємось долями, що дісталися веж,
Хай земля заспіває неповторний мотив
Та рядки зачарують неймовірністю рим
І до серденька горнеться краса неземна,
Щиро вдячна я долі та це справжня весна
І говорить зворушно - не рахуйте літа,
Бо в любому етапі є життєва краса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик