Влаштування розуму в Христі

         

                               «Ще  до  Свого  народження  Діва  володіла
                               прославленою  і  здатною  розсуджувати  волею,
                               котру  нині  явила  всім,  як  найнепорушнішу.»
                               (Св.  Григорій  Палама,  бесіда  «На  Введення
                               в  Святая  святих  Приснодіви  Марії»)


Величезна  культура!
Сміливе  виховання  серця!  —
вони  ж  не  пускають
впадати  в
крайні  нещастя...
чи  розум  —  «невипийбільше»  —  ходить
                               надвір  не  часто?..
Седакову  найбільш  пришвидшує
її  розум
прислухується  —...
чи  нема  морозу
чи  гість  через  поріг
не  впав  до  прози
слідкуй  —  може  йде  в  енциклопедію  —
                             п’яниця  чи  п’янище!
любов’ю  й  простором  вицілуй  розум!
вицілуй  поезію  —
                               відклич  прозу
Раю  Христів,
обійми  мене
дай  мені  ложку
і  —  це  не  іронія,  а  вогневище
нащо  ж  цілуватись  —  не  збий  з  ніг  мене  —
                               з  нижчим?
хто  собі  такі  довгі  ложки  готує?
бо    т  а  м    —  себе  не  годують...


Поступись  —  це  я  йду  з  ложкою
це  я  —  з  християн:  я  ніби
                               між  тим  і  тим
це  або  така  любляча  культура  —
або  ні  з  того  ні  з  сього  стань  святим!
А  розум  вслухається:  чи  він  мені  дає
                               вгору  дихати?
ніби  знімає  амальгами  між  дорогим  й  золотим!..


а  приймати  по  духу
перлини  вічності
Христовою  волею
в  дорогущім  мовчанні  помислів...


бо  мільярди
про  мільярди
або  одну  копійку  —
і  все  потопиться
в  вимислах-домислах

13.12.2020,  свято  апостола  Андрія  Першозванного,
14.12.2020,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович