Коли немає світла й інтернету,
Навколо морок і зимова ніч.
Первісний лад охоплює планету,
І творить диво в мерехтінні свіч.
А навкруги така забута тиша...
Чи ж сотворіння світу вже було?..
...Навпомацки рука щось в зошит пише,
Вдивляючись в віконне синє скло.
Там, по той бік прозорого екрану,
Своїм життям живе зимовий сад.
...І я складу віршовану осанну
Тому, хто світ вернув на мить назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: majra