Котився колобок: скік, скік
І милував його весь світ.
Куди котився й сам не знав,
Веселий був, пісні співав.
П- ів.
Кличуть мене всі колобок,
Ніжок нема лише бічок.
Одну голівку маю я,
Чудова пісенька моя.
Зустрів десь зайчик колобка,
Куди біжиш мале дитя?
Спійма лисиця тебе й з'їсть,
Заходь до мене будеш гість.
П-ів.
Зустрів десь вовчик колобка,
Котись назад, шануй життя.
Бо з'їсть лисиця залюбки,
Не заспіваєш більше ти.
П-ів.
А ось лисиця тут, як тут,
Має вона надмірний нюх.
Сховалася за пагорбо́к,
Туди котився й колобок.
П-ів.
Чудова пісенька твоя,
На ніс сідай, не чую я.
Пісню не встиг він заспівать,
З'їла лисиця колобка.
П-ів.
Був неслухняним колобок,
Тому й потрапив на зубок.
Не беріть приклад з колобка,
Буде веселим і життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Валентина Ярошенко