Я взяла санчата
Взимку рано-вранці
Й вийшла погуляти
У червоній шапці.
Збіглись зайченята,
На санчата сіли –
Хочеться їм гратись
На сніжкові білім.
Зимний ліс усмішку
В вус сховати хоче:
Зайчик – це ж не кішка,
А від рук – муркоче.
Відпущу до мами,
Дам всім по морквинці.
Пригощу крихтами
Пташок на ялинці.
У людських долонях –
Доброта і ласка…
Шапочка Червона
Кличе всіх у казку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Білоозерянська Чайка