сонце на рейді
між ребра місту якір закинуло
вулиці пальцями жовтими мацає
спинюсь перепочити на п’яти кутах
губи пошерхлі, потріскались
білі
мов долоні сонця сухі, шорсткі
іти немає куди
іти не треба
у травах волосся на моїй голові
пташки ховаються
жилка на лобі –
синій Інгул
напинається стрілою
крізь кульбабовий день
тече
повз дерева абрикос
асфальтом чорним, розм’яклім
сп’янів від вина
терпкого мов сонця кров
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2020
автор: Олег Дорош