В Різдво дитинства хочу знову,
Коли вистрибувало серце і душа,
Як пов’язавши стрічку кольорову,
В Різдвяну Ніч у церкву йшла.
В Різдво дитинства хочу знову,
Де татко й мама зовсім молоді,
В святкову одягнувши нас обнову,
Неначе діти, тішились й самі…
В Різдво дитинства хочу знову,
Де пахне сіно під обрусом на столі,
Різдвяну Зірку як усі чекали нову,
Колядували разом і дорослі, і малі…
В Різдво дитинства хочу знову,
Кутя щоб мамина, вареники, узвар,
Гирлянду хочу на ялинці паперову,
Медовий пряник під ялинкою, як дар.
В Різдво дитинства хочу знову,
Зимові радощі та навіть сніг із вати,
Як домовлялися усі ще на Покрову,
Куди підем колядувати й засівати…
В Різдво дитинства хочу знову,
Де всі ялинки видавались до зірок,
Що дарували казку різнокольорову,
Коли до них робила й перший крок…
В Різдво дитинства хочу знову,
Там навіть хуртовини не страшні,
Кінь іграшковий, що згубив підкову,
Скакав магічно у моїм дитячім сні.
В Різдво дитинства хочу знову,
Відчути щоб всю Магію Різдва,
Одіти душу в мрію бурштинову,
Оту дитячу, яку так і не знайшла…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
14.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2020
автор: Lilafea