СВЯТКИ

Скоро  Святки…
Яких  ще  прабабусі  з  трепетом  чекали,
Співали,  полотна  ткали,  уплітаючи  нитки
З  надією  в  люстерку  на  свічках  гадали,
Коли  й  кому  судилось  подавати  рушники.

Скоро  Святки…
Відсвяткували  знову  Ніч  і  День  Андрія,
Вже  до  Варвари  в  стрічках  несемо  вінки,
А  там  і  Савин  День  нам  знову    заживріє,
Де  Миколай  гостинці  вже  рихтує  і  санки…

Скоро  Святки…
То  ж  Миколай  уже  мандрує  по  просторах,
Долає  тонку  кригу,  бездоріжжя,  чи  сніги,
Бо  навіть  в  вірусної  пандемії  заборонах,
Не  має  права  на  Святки  щоб  не  йти...

Скоро  Святки…
А  там  вже  іменини  в  Анни,  чи  Ганусі,
Святе  Різдво  спішить  до  кожного  двора,
То  ж  не  важливо,  що  не  в  сивій  завірусі
Прийшла  до  нас  плаксива  ця  Зима…

Скоро  Святки…
Тому,  мабуть,  й  природа  нині  плаче,
Бо  не  усі,  на  жаль,  стрічатимуть  Святки,
Старече  серце  зупинилось,  чи  й  юначе,
Біль  в  наших  душах  залишили  на  завжди…

Скоро  Святки…
Хоч  карантинно-вірусні,  тому  і  не  веселі,
Давайте  разом  будем  в  Господа  просить,
Щоб  Народився  Син-Ісус  у  кожного  оселі,
Здоров’ям,  щастям  й  нашу  долю  освятить!


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
14.12.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2020
автор: Lilafea