Скільки в тобі мого.... Мною такого бажаного
Я в самоті трохи, але тебе хочу, тримай мене.
Скільки в собі шукаю того, такого сильного
Щоб без тебе триматись, на плаву, непосильно так.
Скільки я часу вже втратила, скільки надій згинуло
Поки хотіла скласти я те, що було розірвано.
Просто тоді не хотіла я приймати очевидного
Що краще вже втрачати все, ніж жити негідно так.
Скільки любові розтратила на нього, непотрібного
Страшно було зізнатися, що помилилась сильно я.
Але тепер я справилась з своїми вічними страхами
Серце звільнила від розпачу, плакати? Тільки від захвату.
Я не сама, ти поруч був... Дав мені стільки запалу
Що я нарешті хочу вже трохи для себе, для нас всього.
Я мрію, я насолоджуюсь днями з тобою нечастими
Та заборони зняли ми, почуття стали прекрасними.
Скільки в тобі потрібного... Рідного і коханого
Я почуваюсь тендітною, з тобою буду вправною.
Думай про мене з ніжністю, я тебе не обманюю
Якщо обіймеш міцно... Ти відчуваєш, кохання це??
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2020
автор: ІраБо