Із перших днів нахмурилась зима,
Незадоволена - не діють її чари,
Скрізь потепління - холоду нема.
І як колись мороз не може "вшпарить".
Снують дощі, поміж коротких днів,
Сумують санки он в кутку на ганку,
А чорний ворон мов з лиця змарнів
Так тихо кряче - наче тягне "лямку".
Зима нервується хоч з вітром заграє
Сипнне сніжку і дивиться з-за хмари,
Вона ще встигне, ще віддасть своє:
Десь білих коней запрягає пару.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2020
автор: синяк