ПОДУМКИ…

І  знову  ти  прийшов  у  сні  -
Такий  осяяно-щасливий
Я  знала,  що  несеш  мені
В  своїх  долонях  теплі  зливи,

Свою  любов  у  холоди,
Прозорий  вранішній  серпанок...
Чомусь  благав  мене:  "не  йди
За  мною  слідом,  ще  зарано..."

А  сам...  красивий,  мов  святий...
Я  доторкнутися  хотіла  -
Майнуло  подумки:  "прости..."
І  забілилось...  біло-біло...

             -                -                -

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2020
автор: Наташа Марос