Ти стояв у саду, а думки були зовсім далеко,
Милувавсь, як я йду, а в далі пролітала лелека,
Ніжний промінь з небес зачаровував тихо красою,
А незнаний ще день нам на зустріч вітався весною
Ніжний погляд упав на розкішне русяве волосся,
А тобі, ніби сон доторкнувся привітно здалося,
Зачаровував світ, у якому стояв і вагався,
Милий локон краси, наче промінь тобі посміхався
Ти на хвильку завмер, зачарований в сизім тумані,
Сторінки тобі доля писала в життєвім романі
І змінилося все, навіть іншими стали всі ночі,
А чарівна краса милувала коханії очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик