Ти мені наснився у сні,
Зустріла тебе на порозі.
Похмурий день сонцем яснів,
Відступили навіть морози.
В обіймах були одну мить,
Тебе запросила до хати.
Без мене не в змозі ти жить,
Роки мене довгі кохаєш.
То чому не вдвох, не разом?
З ким тепер ти проводиш життя?
Колись у нас щастя було,
Залишились далеко й слова.
Закінчився швидко той сон,
Хоча мою душу зтривожив.
На побачення якось зайшов,
Та почуття мороз заморозив.
Себе згадало минуле,
І порадує хоч би у снах.
Пам'яті збірка існує,
Набира вона зросту в роках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2020
автор: Валентина Ярошенко