́Немає спільної мети?! – Транзит в нікуди.
Розруха в головах дурних. Збідніли люди.
Немає єдності і згоди, поняття різні.
Немає радості, любові, співзвуччя, пісні.
На ті же граблі ми що часу наступаємо.
Куди йдемо і що робить так і не знаємо.
Та місце є тільки одне для нас під сонечком.
Сім’я, родина – головне. Глянь у віконечко:
Квітнуть сади, шумлять гаї, зростають діточки.
Немає кращої землі, домівки, світоча.
Тільки вона у нас одна та воля, волечка.
Завжди єднала нас вона і ясне сонечко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2020
автор: Тетяна Верес