Голубіє небо вишиванкою,
Чути ніжну пісню солов’я…
Все, як у ранковому серпанкові,
В спокої пісень душа моя.
А під небом, зеленню ще сповнена,
Наша годувальниця земля!
Пахощами й барвами наповнена,
Квітами, що долини встеля.
Квітами барвистими, яскравими,
В кольорах, що видно за версту…
І волошки, і любисток з мальвами,
В український я вінок вплету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: Юзько Лія