Витісняє темрява ночі
Світло дня
І блокує життя,
Тому й радості нема.
Та недовго цьому бути,
Відлуння нового дня
Уже чути.
А воно любов"ю
У душах наших
Вже вібрує.
Одвічний Голос Любові
Твоє й моє серденько чує.
У нім і радість живе.
Я чую, бачу
І відчуваю тебе.
Усе минає, все минає,
Лиш любов не промине.
Вона у душах наших
Й зимою цвіте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: яся