Я втомився постійно щось доводити
Собі і тим, кому це не потрібно.
Шукати в інших, але не знаходити
Ті якості, що я вважаю вірними.
Втомивсь чекати, доки в них прокинеться
Сумління, честь, добро і безкорисність.
Втомився думати, що колись припиниться
Заможному над бідним мати зверхність.
Втомився жити в світі, де любов
Можна купити за коштовні подарунки.
Де хлопці ллють свою гарячу кров
В війні за гроші й дорогі пакунки.
Втомився знати, що людське життя -
Не є таким, як вчили нас з дитинства.
В який момент шлях самопізнання
Звернув на шлях цинізму і презирства?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2020
автор: T.I.