Незрозуміло - осінь чи зима,
Цей вечір фіолетово-холодний.
Немає меж і вимірів нема,
Уже давно, а не лише сьогодні.
В той самий час, якраз о цій порі,
Коли всі речі абрису* не мають,
Невтомні жовтоокі ліхтарі
Живильним світлом темінь розбавляють.
І ти це світло в пригорщах несеш,
А вітер щедро хлюпає в калюжу.
Надія та, яку ти збережеш,
Освітить дім і заспокоїть душу.
Незрозуміло - осінь чи зима,
Це міжсезоння довге і нестерпне...
Але свій вогник ти несеш сама,
Він може ще комусь зігріє серце.
* Абрис - контур
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2020
автор: majra