* * *
Пливе від місяця весельце
в холодну синяву небес.
Чи щось потішило тебе? –
питає вистуджене серце.
– Чи нитка бабиного літа
лягла хоч раз тобі до ніг?
Сказати нічого мені,
нема про що й погомоніти.
Живу самотньо, мов у скиті,
дивлюсь на осінь крізь вікно,
і хоч мені не все одно,
немає виходу – скрізь сіті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2020
автор: Полісянка