Коли ти закриваєш очі і відчуваєш полон сну
Обов'язково я захочу, щоб ти зустрів мене одну.
Так хочу я переміститись хоча б астрально в тебе вся
В тобі назавжди зупинитись, шляху назад уже нема.
Твій сон це маленька реальність, її я швидко осягну
А далі буду просуватись від сну до дій, що наяву.
Тебе так сильно закохаю, так сильно у руках зіжму
Прокинутись не поспішаєш, бо в сні мене пізнаєш всю.
Ще трошки часу треба знайти, щоб ти нарешті зрозумів
Що стільки щастя відчувати ти можеш завжди, ти повір.
Я не ілюзія, не зникну, я супроводжую тебе
А ти знайди рішучість в серці, мене у нього заведи.
Я не примара, не міраж, не зникну із думок і серця
Бо я цього хочу сама, стільки часу чекала все це.
Ти моє чудо, ти мій дар, а я постійна і єдина
Сон зникне вранці, але все, що є між нами вже не згине.
Щоб поряд завжди я була, вже не потрібно засинати
Чи в голові, в своїх думкам мене невпинно уявляти.
Я вже в тобі, вже не піду, тепер я завжди є, реальна
Ще трохи почекай, молю, наша любов не знає страху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2020
автор: ІраБо