М’язи серця гостріше з роками
Дзвонять в душу моїх берегів,
Що дорога до Бога - ділами
Зменшить в неба узятих боргів.
Щоб не стали порожньо-прозорі
Нам інтриги не треба плести,
Небайдужість у щасті і горі
Завжди щиро у серці нести.
У легенях відчистити сажу,
Із плечей зняти мотлох тяжкий,
Злість, образи відкинуть відразу,
В милосерді – обновок людський.
Аби в горлі слова не засохли,
Розпустилися в лагідний цвіт,
Зарясніли добром переможним
Й полетіли у радісний світ.
Щоби музика серця на вітрі
Підіймалась увись знову й знов,
Розрізаючи струни повітря
Несла віру в добро і любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2020
автор: Олеся Лісова