+Убивця муз

Чоло  схилила,  плечі  опустились,
гірка  сльоза  стікає  по  щоці,
зеленим  мохом  ліра  її  вкрилась,
зів‘яла  ружа  в  стомленій  руці…

Стоїть  в  зажурі  одиноко  муза,
а  на  обличчі  невимовний  сум,
немовби  сицилійські  Сиракузи
безжально  часом  кинута  у  тлум…

Нещадний  кат,  убивця  муз  і  вроди,
суворий  цензор  юності  принад,
а  досвід  –  як  невтішна  нагорода
і  відголос  далеких  серенад…

08.12.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2020
автор: Олександр Мачула