Що є добро? Чи що є зло?
Чому розірване усе на шмаття?
Що таке деградація? І що то розвиток?
І чи прийдеться заплатити свою ціну?
О ні! - кричить зловісне его...
Ти бачиш, йому мало...
А голос розуму мудро мовчить.
Він вміє тільки страчувати за те, що вже сталось
і що ніколи назад не повернути.
А я? А що я? Я завжди між цих двох...
Маю зробити вибір. Завжди.
Завжди роблю вибір, щомиті, намагаючись розібратись
у цих головоломках.
Чи потрібно згадувати минуле? Так.
Чи можливо там щось змінити? Ні.
А можливо, варто посміхнутись, подякувати за досвід
і відпустити все? Так.
І що тоді добро чи зло?
Що цілісне чи що розбите? Що є падіння чи востання?
Я дякую за шлях...
Це просто шлях.
Іноді крутими схилами, іноді прекрасними полями,
іноді через буревії, втрати, біль і втому, а іноді
в любові, щирості, теплі, радості...
Щось схоже на сонячні дні чи похмурі та все-одно не те...
Містичний досвід - таїнство життя... Це просто шлях...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2020
автор: DarkLordV