Різдвяні Ангели вже, мабуть, під вікном,
Шукають стежку, що до кожної хатини,
Листи бажань читають, сповнені добром,
Здійснились мрії щоб у кожної людини…
На жаль не здатні ми побачити їх шлях,
Спостерігати іх й турботи різдв’янії,
Тому чекаємо, що прилетять хоч в снах,
Ці Ангели, в тендітно-ніжнім сніговії.
Святково манить вже нас запах мандарин,
Духмяно пахне і глінтвейн отой гарячий,
Щоб в Свята в Миколая не забракло сил,
Але запал у нього завжди був іще юначий…
Ялинки-модниці уже готові до убранств,
Чекають, кожна, що одіне стильне скоро,
Щоб новорічний свій зробити реверанс,
Коли навкруг збереться хороводів коло.
Мабуть сніжинки також Свята ждуть,
В моєму місті тому й досі не літають,
Напевно танець лиш тоді свій розпочнуть,
Коли ялинки всі принади повдягають…
Різдво уже, мабуть, в повітрі та в думках,
Святково-трепетно в душі та серці кожнім,
Хоча, на жаль, тернистий в нього нині шлях,
Бо дім мій буде і на Свята геть порожнім…
Сумне Різдво у той проклятий карантин,
Мабуть, й Ангелам заборонять тут літати,
Втекти б аж до дитинства радісних картин,
Коли юрбою бігли разом всі колядувати…
Немає настрою, щоб й «дідуха» приготувать,
Не хочеться святково навіть стіл прибрати,
Якщо й Різдво отак «онлайн» нам святкувать,
Це ніби вже тілесно та духовно помирати…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
04.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2020
автор: Lilafea