Життя летить, що аж лунає простір
Спішімо, бо лиш мить ми на землі,
Немов забігли на хвилину в гості
Течуть хвилини мов вода по склі.
І не повернеться ніщо, ні в яку пору
І час вирівнює собою добре й зле,
Душа вже з Богом де в кого говорить
Живим духовне закриває все земне.
Як ліпляться роки чи дні з хвилини,
Ніхто не спинить їх для нас і після нас,
Цінуй кожну із них і так живи, людино,
На зло не витрачай дорогоцінний час.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: синяк