В такі холодні, сірі будні нам треба об'єднатись
Зробити щось дуже приємне і разом вже зостатись.
В мені ідеї так літають, я хочу розказати
А ти щось вибереш найкраще і будем проробляти.
Ми вже розкуті, ми сміливі, разом все можем взяти
Один одного не вантажим, ми любимо завзято.
Я більшого не вимагаю, ти вже даєш багато
А ти отримаєш що хочеш, бо я готова дати.
Підтримку ділимо на двох, підказуємо влучно
Ніхто з нас не забуде щось, бо інший скаже точно.
Завжди, якщо потрібно щось, ми навіть і не просим.
Просто озвучимо і все... Одразу допоможем.
Ти вже даєш мені багато, бо я почала жити
Мені щось хочеться вивчати, щось хочеться творити.
Я теж не відстаю від тебе, постійно намагаюсь
Тобі подарувати більше, ти вартий цього і ти знаєш.
Нікому з нас нема потреби незручність відчувати
Бо ми вже вийшли на той рівень, коли все можемо приймати.
Вже звички вивчили по-трохи, вже знаєм вподобання
Тому без складнощів знаходим теми для спілкування.
Це те, що нам обом потрібно, ті обсяги уваги
Які не роблять все складніше, не викликають в нас зневаги.
Ми любимо, даруєм ніжність, ми створюємо настрій
Ми можем так постійно жити, бо разом робим щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: ІраБо