Ми з роками не старієм,
Набираємося вміння.
Чомусь дивні наші дії,
Страх якийсь, бува сумління.
Голова в нас посивіла,
Що очікує нас завтра?
Старість кривдить так уміло,
Життя більшого все ж варте.
Ми звикаємо до всього,
Протів природи " не попреш ".
Не бажати людям злого,
І ти у щасті проживеш.
"Сивина в голову, а біс,
Вам кажуть цілиться в ребро".
Зростає знову якась ціль,
Веде стежина у добро.
Помило'к у нас багато,
Варто виправити вчасно.
Не потрібно і гадати,
Вірним стане " Правді гасло "
Головне не помилитись,
Той вірний шлях усім пройти.
Від злих дій пізніш не критись,
Нам зустрічати добрі сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: Валентина Ярошенко