А сніг усе падає, падає,
Не видно стежок і доріг.
Але лиш одним порадує:
Надійно посіви укрив.
Бо від морозів захищені
Вони проростуть навесні,
Зеленим густим своїм килимом
Потішать і душу й мені.
Радітиме й серце господаря,
Який ці поля засівав,
Тугим золотим хлібним колосом
Віддячать йому у жнива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський