Є в мене таємничий ключик,
Його нікому не знайти,
Він відмикає інші душі,
До них я можу увійти!
В чужій душі я розчиняюсь —
Немов знайомі ми давно:
Страждаю, болем переймаюсь,
Радію — все в нас заодно.
Всі знаю вади і принади.
Її читаю, як буквар.
Поради їй могла б давати,
Відводити від бід і чвар.
Але буває, проступає
З глибин прихована змія,
Що причаїлась, вижидає
Фатального для мене дня.
Не намагайся, любий друже,
Мене брехнею підкорить!
В моїй душі таємний ключик
Враз затремтить, і в тую ж мить
сповзе вбік машкара* приязна
З твого зловтішного лиця,
І висвітиться чітко, ясно
Вся твоя сутність. До кінця!
А правда — біль!
Так серце змучить!
Не хоче стати на виду...
... Є в мене таємничий ключик.
На радість він?... Чи на біду?...
2019
* машкара - маска
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2020
автор: Людмила Григорівна