[i]Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні.
Сумні, немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
І.Я. Франко.[/i]
Палке кохання повне протиріч.
Так часто темрява вкриває дні.
Чому, скажи, приходиш ти щоніч?
Чого являєшся мені у сні?
Гадаєш, що мені звичайний друг…
Не чуєш трепет-сум вогненний…
Та свої очі, мов зелений луг,
Чого звертаєш ти до мене?
Так складно знов прийти до тями,
Їх часто бачу уві сні.
Збентежують, горять вогнями,
Чудові очі ті ясні…
У мріях-снах – рука в руці…
Але, на жаль, в житті це нездійсненне.
Ти тулиш очі-промінці,
Сумні… немов криниці дно студене.
Прилинеш в сон весняним вітром,
Розтанеш вранці у зимі…
Я ж буду все душею тліти
Чому уста твої німі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2020
автор: Білоозерянська Чайка