Зростала і квітла калина,
І соловей в саду співав.
Його чекала там дівчина,
А він чомусь не поспішав.
Молоде, чорноброве дівча,
Вона і брехливе слово.
Нехай доля усіх їх навча,
Не беруть брехню за мову.
Мовні добрі і щирі слова,
Бо від серця вони линуть.
У них любов і віра жива,
До себе і надію кличуть.
Несуть інколи безліч брехні,
Слова не відносні правді.
Є короткими щасливі дні,
Як нам вірити у завтра?
А завтра буде справедливим,
Заберуть відчаї брехню.
Наступить день для всіх щасливим,
Стане любов подібна сну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Валентина Ярошенко