Мені Бог щастя виділив шматочок,
Аби могла під осінь смакувать,
Між мною й музою побудував місточок
І повелів: «Будь мудра, мов сова!»
Те щастя – в чоловікові, онуках,
У синові, у віршах і піснях.
А мо’, то плата за минулі муки,
Тепер навідуються іноді у снах.
Я щастя маю в друзях віртуальних,
І в тих, що знаю, й знала вже давно.
Вони для мене цінні, геніальні,
А інтернет – до кожного вікно.
На вірші їх читаючи коменти,
Своє коротке «дякую» пишу
І щасливію у такі моменти,
Коли поезій лан пером кошу.
27.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Ганна Верес