В подвір’ї грались хлопчаки,
Ото донбасівські забави,
Як заболіли кулаки,
Ногами взялися до справи …
Хлоп’я валялось на траві,
Тож закидали в ніч камінням,
Гуло від болю в голові,
Так хлопець виховав терпіння …
Вже скоро юності поріг,
Пішов у Берії корнети,
Війна спинила цей пробіг
І мужність виплела сонети …
Рукою мокрою від сліз
Тих, що попали під багнети,
Життя не злазило з коліс,
Його укинуто в поети …
Вже досить справи кулаку,
Складались в голові дурниці,
І оди слались вожаку,
Хоч більшало тих сліз в криниці …
І диво дивне відбулось,
Дививсь, як горді в ніч ступали,
Вже не писалось, не клялось,
Колишні зорі в прірву впали …
Кричав кудись, ви ж не праві,
Життя насправді прагне світла,
Покірно плелись злидарі,
Лишалась сірою палітра …
Думав сховатись між зірок,
Між фантастичними світами,
Життя підносило урок,
Жило красивими думками …
Пішов до тих, що владоможці,
Може здавалось, ними є,
Не знав, що справжні переможці,
Між тих, хто у тюрмі гниє …
Дізнався. Що ж, така наука,
Не кожному її пройти,
Тепер на світ дивитись мука,
Бунтують пам’яті струмки …
Левко додав, мабуть, до слова,
Додав, мабуть, своє Олесь,
Яка чудова тепер мова,
Як світиться поет увесь …
Омріяна для всіх свобода
Нарешті в двері ввірвалась,
Такі слабкі ті межиброди,
Та Україна відбулась …
А що ж поет?
Кричить про сонце,
Про смак душевного тепла,
Ледь – ледь видніється віконце,
Але фантазія жива …
Зринають в космос зорельоти,
Людина прагне доброти,
І в тисячне, в десяте, в соте,
Ще оживуть його мости …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Дружня рука