Вже вечір ніченьку впустив,
Вже й місяць зорі споглядає,
Село стомившись спочиває,
Дрімає все, все бачить сни
І тільки матір не лягає,
Не спить, шепоче молитвИ...
Шукає помочі, у Бога,
Прохає слізно за синів,
Щоб повернулися здорові,
Щоб де, на клятій тій війні,
Не віднайшли свою погибель
І оминувши всяке зло,
Все ж повернулися живими.
Не знала бідна, що було...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ