Пошепки в серці душа оживала,
ніжно торкалась струною.
І в унісон неподільно зітхала,
щоб бути поруч з собою.
Щоби серденько звеличено билось,
тихо на грані любові,
щоби з душею воно розчинилось,
разом, щоб світ був, як новий.
І паралельно свій світ проживала,
вірить, творити, любити!
Ніби смичком на віолі заграла,
пошепки все б розбудити...
Пошепки в серці душа оживала,
ніжно торкалась струною.
І в унісон неподільно зітхала,
щоб бути поруч з собою.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: М.С.