Блакитний грудню з білим переливом,
Тебе стрічає радісно зима.
Як осінь розчинилась в північ мливом,
Ти птахом появився, крадькома.
У різні сторони летіло пір’я —
Мороз підковував його, як ас.
У блисках сонця ранішнє подвір’я
Сліпило очі й дивувало нас.
І це — початок, перемінам бути,
Та й випадковостей в житті нема.
Збулось щось, не збулося — не забути —
Ще нагадає нам про це зима. 1/12/20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: Lana P.